Запобігання проявам корупції

Перелік нормативно-правових актів антикорупційного законодавства

Одним із важливих аспектів сучасної державної правової політики в Україні є реформування системи запобігання і протидії корупції. Досягнення успіху у цьому процесі є передумовою для формування у суспільстві довіри до влади, зростання економічного потенціалу держави, покращення добробуту громадян України.

26 квітня 2015 року набув чинності Закон України «Про запобігання корупції». Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

[згорнути]
Найбільш поширені питання, що виникають у суб’єктів декларування під час подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави і місцевого самоврядування
  1. Як отримати кваліфікований електронний підпис суб’єкту декларування, що припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування?

Питання відсутності працюючого кваліфікованого електронного підпису вирішуються виключно суб’єктом декларування шляхом звернення до відповідного кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Додаткову інформацію щодо переліку та місцезнаходження зазначених центрів, порядку отримання кваліфікованого електронного підпису можна отримати на сторінці Центрального засвідчувального органу — Міністерства юстиції України http://czo.gov.ua.

  1. Хто належить до членів сім’ї суб’єкта декларування?

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», членами сім’ї суб’єкта декларування вважаються:

1) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування (чоловік/дружина), незалежно від їх спільного проживання. Це означає, що членом сім’ї суб’єкта декларування є його подружжя (дружина або чоловік), якщо шлюб між ними офіційно не розірвано (навіть якщо особи спільно не проживають, не пов’язані спільним побутом тощо);

2) у разі наявності сукупності таких ознак як спільне проживання, пов’язаність спільним побутом та наявність взаємних прав та обов’язків (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних) із суб’єктом декларування, членами його сім’ї є також його: діти, у тому числі повнолітні; батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням; будь-які інші особи, у тому числі особи, які спільно проживають із суб’єктом декларування, але не перебувають з ним у шлюбі.

Усі інші особи, за відсутності хоча б однієї із вищевказаних ознак для цілей декларування не вважаються членами сім’ї суб’єкта декларування (наприклад, особи, які за відсутності вказаних ознак спільно орендують (користуються) житлом, проживаючи в одній квартирі, кімнаті у гуртожитку, готелі тощо).

Слід також звернути увагу на те, що в декларацію включається інформація про членів сім’ї станом на останній день звітного періоду. Наприклад, якщо упродовж звітного періоду – незалежно від тривалості – особа спільно проживала із суб’єктом декларування, була пов’язана з ним спільним побутом та мала взаємні права та обов’язки, але таке спільне проживання було припинено станом на останній день звітного періоду (наприклад, 31 грудня для щорічної декларації), то особа не вважається членом сім’ї суб’єкта декларування й інформація про неї в декларації не відображається.

  1. Чи потрібно зазначати в розділі про доходи субсидію?

Субсидію слід відображати в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати (нарахування) у грошовій формі.

  1. Чи подається повідомлення про суттєві зміни в майновому стані в разі отримання у спадщину (за договором дарування) квартири (будинку, земельної ділянки), коли оцінка не проводилась? Чи подається таке повідомлення, коли суб’єкт декларування подарував нерухоме майно?

Згідно з частиною другою ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» та розд. 3 Правил заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, що є складовою Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб’єкта декларування, затвердженої рішенням Національного агентства від 10.06.2016 р. №3, суб’єкт декларування повинен повідомити про об’єкти нерухомості, які він придбав (набув у власність), якщо їх вартість перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня року, в якому подається повідомлення. Якщо при отриманні спадщини (укладенні договору дарування) грошова оцінка майна не проводилась, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані не подається. Також, якщо нерухоме майно було відчужене без отримання доходу, повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не подається, навіть якщо вартість такого майна перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

  1. Чи потрібно декларувати отримані безкоштовно від держави путівки на оздоровлення?

Путівки на відпочинок, оздоровлення та лікування, безоплатно надані суб’єкту декларування або члену його сімї за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування або професійною спілкою, мають бути відображені в розділі «Доходи, у тому числі подарунки» декларації.

  1. Як зазначити в декларації інформацію про продаж автомобіля за довіреністю?

Відповідно до Цивільного кодексу України надання довіреності третій особі на розпорядження транспортним засобом не означає продаж такого транспортного засобу цій особі, а лише надає їй право розпорядитись транспортним засобом від імені довірителя. Тобто довіритель і надалі залишатиметься власником транспортного засобу, що, зокрема, відображено у Єдиному державному реєстрі МВС, до відчуження ним або довіреною особою такого відчуження відповідно до чинного законодавства. Тобто такий транспортний засіб має бути відображений у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» декларації.

  1. Помилка при реєстрації користувача Реєстру. Не проходить підтвердження. Невірно вказано e-mail. Що робити?

Користувачу необхідно засобами електронної пошти звернутись до служби технічної допомоги Національного агентства на електронну адресу: support@nazk.gov.ua, при цьому:

  • направляйте електронний лист з вашої персональної електронної поштової скриньки, яка зазначена при реєстрації;
  • у темі листа зазначайте суть вашого питання;
  • у листі необхідно зазначити ваші П.І.Б., ідентифікаційний номер облікової картки платника податків (ІПН) та викласти суть питання, за необхідності до листа додати скріншоти (зображення екрана) з вашою помилкою.
  1. Декларанту невідомі окремі відомості щодо майна або окремі відомості щодо майна не існують, що робити?

Система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування передбачає:

  • у разі якщо декларанту невідомі окремі відомості щодо майна застосовувати кнопку «Не відомо»;
  • у разі якщо окремі відомості щодо майна відсутні застосовувати кнопку «Не застосовується».
  1. Чи належать до доходу суб’єкта декларування компенсаційні кошти?

У розумінні пункту 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами, дохід від здійснення підприємницької або незалежної професійної діяльності, дохід від надання майна в оренду, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійну допомогу, пенсію, спадщину, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Під заробітною платою розуміється основна заробітна плата, а також будь-які заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з відносинами трудового найму.

  1. Чи подають особи, які припиняють діяльність у державному органі, у зв’язку з переведенням до іншого органу, декларацію?

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до зазначеного, у разі призначення особи на посаду до іншого органу шляхом переведення, подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до попереднього місця роботи не потрібно, оскільки переведена особа звільнилася, але не припинила діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування в органі.

  1. Як подавати виправлену декларацію?

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.

Національне агентство надало змогу користувачам, які допустили помилку при поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подати виправлену декларацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Особам, які письмово повідомили Національне агентство про виявлену помилку у поданій декларації, та з метою реалізації права на її виправлення відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції», буде надана можливість виправити декларацію упродовж семи днів з моменту надходження на електронну пошту, вказану при реєстрації в Реєстрі, відповідного повідомлення.

  1. Яким чином відображати в декларації суму кредиту – всю суму кредиту, зобов’язання за яким виникли у звітному періоді, чи фактично отриману частину кредиту станом на кінець звітного періоду?

Якщо у звітному періоді суб’єкт декларування або член його сімї уклав договір на суму, що перевищує 50 МЗП, встановлених на 1 січня звітного періоду, але станом на останній день звітного періоду (наприклад, 31 грудня для щорічної декларації) отримав лише частину передбаченого договором кредиту, то в декларації у розділі «Фінансові зобов’язання» зазначається інформація про таке зобов’язання і як розмір зобов’язання вказується повна сума кредиту згідно з договором. При цьому кошти, які були фактично отримані згідно з кредитним договором у звітному періоді, незалежно від суми зобов’язання, слід зазначити у розділі декларації «Доходи, у тому числі подарунки» як «Інший дохід» та в розділі «Грошові активи», якщо ці кошти належать суб’єкту декларування або члену його сім’ї станом на останній день звітного періоду та в разі перевищення встановлю порогу декларування.

[згорнути]
Алгоритм дії у разі надходження подарунка

Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов’язані невідкладно вжити таких заходів:

  1. відмовитися від пропозиції;
  2. за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
  3. залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
  4. письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.

Якщо особа, на яку поширюються обмеження щодо використання службового становища та щодо одержання подарунків, виявила у своєму службовому приміщенні чи отримала майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок, вона зобов’язана невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмо повідомити про цей факт свого безпосереднього керівник або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації.

Про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка складається акт, який підписується особою, яка виявила неправомірну вигоду або подарунок, та її безпосереднім керівником або керівником відповідного органу, підприємства, установи, організації.

У разі якщо майно, що може бути неправомірною вигодою, або подарунок виявляє особа, яка є керівником органу, підприємства, установи, організації, акт про виявлення майна, що може бути неправомірною вигодою, або подарунка підписує ця особа та особа, уповноважена на виконання обов’язків керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації у разі його відсутності.

Предмети неправомірної вигоди, а також одержані чи виявлені подарунки зберігаються в органі до їх передачі спеціально уповноваженим суб’єктам у сфері протидії корупції.

У випадку наявності в особи сумнівів щодо можливості одержання нею подарунка, вона має право письмово звернутися для одержання консультації з цього питання до територіального органу Національного агентства, який надає відповідне роз’яснення.

Для України питання неправомірності подарунків є вкрай актуальним, адже, в багатьох випадках з метою вирішення питань у власних інтересах подарунки передаються публічному службовцю особами:

  • які зацікавлені в певних офіційних діях установи, в якій працює службовець;
  • які ведуть бізнес або розраховують на ведення бізнесу з цією установою;
  • які здійснюють певні види діяльності, що регулюються відповідною установою;
  • на інтереси яких може вплинути виконання чи невиконання службовцем своїх посадових обов’язків та інше.
[згорнути]

ПОВІДОМ ПРО КОРУПЦІЮ до Національного агентства з питань запобігання корупції

Головне управління Держпраці в Одеській області співпрацює з особами, які добровільно повідомляють про можливі факти корупційних, або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до статті 53 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, або їх близьких осіб, у зв’язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».
Особа або член її сім’ї не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.
Інформація про викривача може бути розголошена лише за його згодою, крім випадків, встановлених законом.
Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене працівником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).
Вимоги до анонімних повідомлень про порушення вимог цього Закону та порядок їх розгляду визначаються Законом України «Про запобігання корупції».
Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретної особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
Анонімне повідомлення про порушення вимог цього закону підлягає перевірці у термін не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо у вказаний термін перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують термін розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.
Повідомлення про корупцію підлягає розгляду за сукупності наступних умов:
містить інформацію про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України “Про запобігання корупції” (далі – Закон);
якщо наведена у повідомленні інформація стосується конкретної особи;
повідомлення містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.
КАНАЛИ ПОВІДОМЛЕННЯ:
внутрішні канали повідомлення – способи захищеного та анонімного повідомлення інформації, яка повідомляється викривачем керівнику або уповноваженому підрозділу (особі) органу або юридичної особи, у яких викривач працює, проходить службу чи навчання або на замовлення яких виконує роботу;
зовнішні канали повідомлення – шляхи повідомлення інформації викривачем через фізичних чи юридичних осіб, у тому числі через засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки;
регулярні канали повідомлення – шляхи захищеного та анонімного повідомлення інформації викривачем НАЗК, іншому суб’єкту владних повноважень, до компетенції якого належить розгляд та прийняття рішень з питань, щодо яких розкривається відповідна інформація.
У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадку виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції.
Ви можете залишити відповідне повідомлення, інформація в якому стосується конкретної особи та містить фактичні дані, які можуть бути перевірені, підкріплені доказами, щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також щодо прирівняних до них осіб згідно із Законом України «Про запобігання корупції» (далі – уповноважена особа).

Повідомити про корупційне правопорушення:
Номер телефону – (048) 705-40-78, (093) 630-20-22
Електронна адреса – dsp@od.dsp.gov.ua