Головне управління консультує: розв’язуємо питання, які надходять по телефону «прямої лінії»

26 серпня 2021

ЗАПИТАННЯ:

Колективним договором установи було визначено порядок та тривалість надання додаткової відпустки за роботу на комп’ютері. В процесі децентралізації  напочатку 2021 року змінився власник установи. Чи припинилася дія колективного договору у разі зміни власника в цілому та зокрема щодо відпустки за роботу на комп’ютері?

ВІДПОВІДЬ:

Уточнюємо запитання: йдеться про те, що на момент укладання колективного договору засновником було визначено районну раду, згодом, в процесі децентралізації, власником установи став інший орган місцевого самоврядування, наприклад, сільська, міська рада.

Ч. 5 ст.17  Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлено, що у викладеній ситуації, тобто у разі зміни власника «… чинність колективного договору зберігається протягом строку його дії, але не більше одного року. У цей період сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору».

Аналогічна норма зазначена і в ч. 6 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди».

Таким чином, відповідь на першу частину запитання: Так, укладений з попереднім власником колективний договір при зміні власника на теперішній час є чинним.

Виконуючи вимоги другого речення ч.5 ст.17 КЗпП у період чинності колдоговору у разі зміни власника, тобто протягом одного року, сторони повинні розпочати переговори про укладення нового чи зміну або доповнення чинного колективного договору.

Тепер безпосереднеьо щодо надання «відпустки за роботу на комп’ютері».

Термін «відпустка за роботу на комп’ютері» відсутній в основних законодавчих актах, якими врегульовано питання надання відпусток:  Кодексі законів про працю України та в Законі України «Про відпустки» (далі – Закон про відпустки).

Ст. 4 Закону про відпустки встановлює такі види щорічних відпусток:

-основна відпустка (ст. 6 Закону про відпустки);

-додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки);

-додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки);

-інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Таким чином – «відпустка за роботу на комп’ютері» – це різновид щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, яка надається залежно від часу фактичної зайнятості роботою на комп’ютері.

Відпустка за роботу з комп’ютером надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я (п.1 ч.1 ст. 8 Закону про відпустки).

Відповідно до п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства», Списку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. №1290 (зі змінами), співробітники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів.

Це положення поширюється на всіх працівників, які у своїй роботі застосовують персональний комп’ютер, незалежно від їхньої посади та виду монітору.

Ч.2 ст. 8 Закону про відпустки встановлено що «конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах».

Щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці, передбачені законодавством, мають надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, у тому числі якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не встановлено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток.

Відповідно до ст. 28 Закону про відпустки особи, винні в порушенні законодавства про відпустки, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За «порушення інших вимог законодавства про працю, крім передбачених абзацами другим – восьмим цієї частини», ст. 265 КЗпП встановлено відповідальність для юридичних і фізичних осіб, що використовують найману працю, у вигляді штрафу – «у розмірі мінімальної заробітної плати за кожне таке порушення».

Посадових осіб роботодавця, винних у порушенні законодавства про працю, може бути притягнуто до адміністративної відповідальності. Зокрема, ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці передбачено штраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510-1700 грн.).

В нагоді може статися лист Міністерства соціальної політики України  від 11.08.2014 р. № 348/13/116-14.

Прес-служба Головного управління